МИРГОРОДСЬКА МІНЕРАЛЬНА ВОДА

 

    Мінеральна вода, чиста, приємна на смак, має завжди - влітку й узимку - однакову температуру. 

    Мінеральну воду санаторій одержує з двох свердловин глибиною 716 метрів, розташованих на його території. По хімічному складу води свердловин № 1 і № 2 є мінеральними хлоридно-натрієвими малої мінералізації без специфічних компонентів і властивостей. Українським науково-дослідним інститутом курортології і медичної реабілітації  вивчалися родовища мінеральних вод на території санаторію: питних мінеральних вод - свердловин № 1 і № 2. Дослідженнями інституту встановлена бальнеологічна цінність мінеральних вод, певна її придатність для внутрішнього лікувального використання в курортній практиці. Дебіт свердловини № 1 в експлуатаційному режимі складає 432 м. куб. на добу, дебіт свердловини № 2 - 360 м. куб. на добу. 

    У 1999 р. Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації виконав контрольні дослідження мінеральної води свердловин №1 і №2. 

    Мінеральна вода без запаху, прозора, безбарвна, слабосолена. Для води характерна слаболужна реакція - рh 7,6. По температурі відноситься до субтермальних 20°С. Газонасиченість води незначна. Серед газів виявлений сірководень, діоксид, кисень. Контрольними аналізами встановлена загальна мінералізація води свердловини № 1 р 3,32 г/л., свердловини № 2 р - 3,95 г/л. 

    Мінеральна вода містить велику кількість необхідних для організму мікро- та макроелементів. Іони хлору і натрію стимулюють секреторну і моторну функції шлункe, жовчовиділення, панкреатичну секрецію, видільну функцію нирок, перистальтику кишечнику. Іони кальцію і магнію забезпечують протизапальну, противоспастичну, в'яжучу дію, сприяють зниженню рівня холестерину в жовчі і крові. Мідь, йод, бром, фтор і інші мікроелементи, що знаходяться в мінеральній воді, входять до складу багатьох ферментів, гормонів, вітамінів і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму.

    Мікроелементи і з'єднання, а саме: стронцій, цинк, мідь, кадмій, фтор, вуглець містяться в концентраціях нижче гранично припустимих норм. Селеній, ванадій, свинець, миш'як, нітрити, нітрати, ртуть, уран, радій, феноли не виявлені. У мінеральній воді є різноманітна мікрофлора, не патогенна для організму людини і типова для багатьох мінеральних вод. 

    Протягом більш 80 років мінеральна вода курорту «Миргород» має незмінний хімічний склад і постійну температуру незалежно від часу року. Фізико-хімічний склад води, експериментальні дані, підтверджені науковими працями і багаторічними спостереженнями практичних лікарів, дають підставу зробити висновок, що «Миргородська» стимулює секреторну функцію шлунка, діє жовчогінно, поліпшує функціональний стан кишечнику, нормалізує обмін речовин, діє сечогінно. 

    Властивості води описані в багатьох спеціальних виданнях і дозволяють віднести її до кращих мінеральних вод світу. Для відпочиваючих влаштовано бювет для вживання мінеральної води. 

Формула хімічного складу води  

М 3,45   Cl 78 HCO3 11 SO4 11   p  7.6 
(Na+K) 95 Ca 3 Mg 2 

    Порядок вживання мінеральної води призначає лікар у залежності від основного захворювання, стадії і фази хвороби, що супроводжує захворювання, загального стану пацієнта і індивідуальних особливостей організму і по відпрацьованих методикам. 

    На початку лікування ослабленим хворим з підвищеною реакцією на вживання мінеральної води і схильністю до проносів призначають малі дози води і кількість прийомів. Поступово, у міру звикання до води, їх збільшують. При загостреннях хвороби, проносі воду тимчасово відміняють.

Порядок прийому води при:

1. Захворювання стравоходу

    Рефлюкс-езофагіти легкого і  середнього ступеня, обумовлені грижею стравохідного отвору діафрагми, патологією біліардної системи, хронічними гастритами зі зниженою і збереженою функцією шлунку. 

    Мінеральну воду необхідно пити, починаючи з 100 мл, через кілька днів збільшувати дозу до 200мл за прийом, 3 рази на день за 40-50 хвилин до їжі при збереженій секреторній функції шлунка і за 20-30 хвилин до їжі - при зниженій секреторній функції шлунка. 

2. Захворювання шлунка

    Хронічні гастрити зі зниженою секреторною функцією і секреторною недостатністю, хронічні гастрити зі збереженою секреторною функцією шлунка поза фазою загострення, функціональні розлади рухової і секреторної функцій шлунка. 

    Методика прийому мінеральної води при хронічному гастриті зі зниженою секреторною функцією шлунка полягає в тому, що воду необхідно пити 3-4 рази в день за 20 хвилин до їжі, починаючи з 1/2 склянки і поступово збільшуючи разову дозу до одної - півтори склянки (180-250 мл). Температура води 18-25 °С. Воду необхідно пити повільно, невеликими ковтками. 

    При хронічному гастриті з нормальною секреторною функцією шлунка воду також п'ють 3-4 рази в день, за 40-60 хвилин до їжі. Прийом води починають з 1/2 склянки і поступово збільшують разову дозу до 180-200 мл. Температура води повинна складати 28-36 °С. Воду п'ють невеликими ковтками. 

    При незначній ранковій евакуації їжі зі шлунка мінеральну воду необхідно призначати за 20-30 хвилин до їжі, при вираженій евакуації шлунка, чи зіянні сфінктера мінеральну воду необхідно призначати безпосередньо перед прийомом їжі 4-5 разів у день по 180-200 мл., температура води 28-35 °С. 

    При уповільненій евакуації ( атонія чи гіпотонія шлунка) воду необхідно пити за 40-60 хвилин до їжі, 3 рази в день у кількості 150-200 мл за один прийом. 

3. Захворювання печінки

    Гострі вірусні гепатити А, В,  в періоді реконвалесценції, хронічні вірусні гепатити А, В  в неактивній стадії та у стадії мінімальної активності, реактивний гепатит, хронічні гепатити, жировий гепатоз, функціональна доброякісна гіпербілірубінемія. 

    Методика прийому мінеральної води при захворюваннях печінки полягає в тому, що воду необхідно пити 3-4 рази в день у кількості 150-200 мл на один прийом за 40-60 хвилин їжі, температура води 35-45 °С. 

4. Захворювання білліардної системи

    Дискінезії жовчних шляхів (гіпотонічна гіпертонічна, змішана), хронічний холангіт поза загостренням, хронічні некалькульозні холецистити різноманітної етиології в стадії ремісії; жовчнокам'яна хвороба, калькульозний холецистит поза загостренням; постхолецістектомічний синдроми (ранні і пізні). 

    При гіпертонічній дискінезії жовчних шляхів мінеральну воду рекомендується пити 3 рази в день за 60-90 хвилин до їжі в кількості 100-150 мл на прийом, температура води 40-45 °С, при гіпокинетичній дискінезії мінеральну воду призначають у дозуванні від 100 до 250-300 мл на прийом, три рази в день, температура води 35-40 °С. При хронічному холангіті дозування мінеральної води необхідно збільшити до 1 л .у день при 3-х разовому прийомі за 45-60 хвилин до їжі, температура води 40-45 °С. 

    Методика прийому мінеральної води  хворим хронічним некалькульозним  холециститом складається з триразового прийому води на  протязі дня, 200 мл на один прийом, температура води  40-45 °С. 

    У випадках калькульозного холециститу і жовчнокам'яної хвороби поза загостренням мінеральну воду призначають у меншому дозуванні, починаючи з 50 мл, потім по 100 мл на прийом, три рази в день за 45-60 хвилин до їжі, температура води 40-45 °С. 

    При дискінезіях жовчних шляхів по гіпотонічному типу з  метою посилення перистальтики, а також при дискінезіях по гіпертонічному типу для зменшення спастичних явищ і розрідження жовчі проводять дренажне промивання жовчних шляхів без зонда (тюбаж). Для цього хворий ранком натще випиває 0,4-0,5 л мінеральної води t 42-45 °С невеликими ковтками в положенні лежачи на правому боці. Після цього хворий лежить на правому боці 45-60 хвилин із грілкою в області правого підребер'я. Таку процедуру проводять щодня 10-12 днів на місяць протягом 3-6 місяців. 

    Для посилення жовчогінного ефекту, особливо у хворих, що страждають запорами, методика тюбажа трохи видозмінюється. Ранком натще хворий випиває 200 мл мінеральної води і лежить на правому боці з грілкою протягом 40 хвилин, а потім, не встаючи, випиває ще 200 мл мінеральної води з додаванням 1/4 - 1/2 чайної ложки сульфату  магнію чи карловарскої солі чи 20 г сорбіту (ксиліту) і продовжує  лежати на правому боці протягом 40 хв. Таку процедуру необхідно робити 1-2 рази в тиждень протягом 1-го місяця, а потім один раз у 2 тижні протягом 6 місяців. 

5. Захворювання кишечнику

    Хронічний коліт з запорами, діскинезія товстої кишки по гіпотонічному типу, атонія кишечнику. 

    При цих захворюваннях воду необхідно пити 3-4 рази на день за півгодини до їжі. Температура води повинна бути в границях 18-24 °С. Воду п'ють швидко великими ковтками в кількості 200 - 250 мл на прийом, 3 рази в день. 

6. Захворювання, зв'язані з порушенням обміну речовин

    З огляду на виражену дію хлоридно-натрієвої води на обмін речовин, необхідно рекомендувати цю воду для прийому хворим з ожирінням I, ІІ и ІІІ ступенів у кількості до 300 мл  на прийом 3 рази в день за 60 хвилин до їжі, температура води 30-35°С. 

    Мінеральну воду використовують також для беззондового дренажу жовчних шляхів, промивання

шлунку, гінекологічного зрошення, інгаляцій при хронічних захворюваннях горла, носа й носових пазух, кишкових зрошень. 


 

закрыть